Обпалені вогнем, але незламні духом. Спортсмени Київщини у часи війни: чемпіонка світу з легкої атлетики та волонтерка Аліна Шух

20.04.2022

Сьогодні, 20 квітня – 55 доба героїчного опору України рашистським окупантам. То були страшних 37 днів, які змусили нас навчитися жити в нових реаліях. А ще то був час, який згуртував усіх українців без винятку – з Заходу і Сходу, Півдня і Півночі. Починаючи зі світанку 24 лютого всі ми збагнули, як сильно любимо свою Україну. І боронимо її так, що окупант, котрий розраховував взяти Київ за дві доби, захлинувся у власній крові.

Хоча насправді вся боротьба ще попереду. Виснажлива і трагічна. Ми мусимо вистояти. Бо не маємо іншого вибору. Бункерний дідок поставив мету «рєшіть украінскій вапрос», а отже то бій за життя кожного з нас. За існування нашої коханої України. Тому мусимо надалі гуртуватися і бути єдиним цілим. Бо лише стиснувши всі пальці рук в єдиний кулак, зможемо зацідити ворогові в зуби так, щоб він не піднявся більше ніколи.

Наразі кожен із нас робить те, що приносить Україні користь, на своєму місці. І спортовці – не виняток. З перших днів війни чимало з них взяли до рук зброю і боронять рідні міста в лавах тероборони. У цій когорті є такі знаменитості, як боксери Усик і Ломаченко, біатлоністи Підручний і Меркушина, тенісист Стаховський, хокеїсти Міхнов і Німенко.

Не бракує тих, хто захищає українську землю збройно, й серед атлетів Київщини. Власне, цим матеріалом ми продовжуємо цикл публікацій про те, що роблять спортовці нашого краю під час війни. Бо ж окрім тих, хто воює, не бракує волонтерів. Авторитет спортсменів допомагає краще доносити правду про звірства московитських істот в Гостомелі, Ірпені, Бучі, Ворзелі, Іванкові на весь світ. Власне, зокрема з огляду на іміджову й інформаційну складові не так давно прийняло рішення дозволити виступи українцям на спортивних аренах керівництво нашої держави. Адже в такі дні подвійно важливо, щоб у різних куточках планети підіймався наш синьо-жовтий стяг і лунав наш славень. Це символізує, що попри всі труднощі ми живі, ми не зламалися і продовжуємо боротися.

photo_2022-03-19_19-49-54-min-702x459.jpg

Аліна Шух – чемпіонка світу з легкої атлетики. З перших днів у волонтерах

Аліна Шух – вихованка Броварського вищого училища фізичної культури (тепер спортивний фаховий коледж – авт.), одна з найобдарованіших українських спортсменок у багатоборстві: багаторазова чемпіонка України і чемпіонка Європи. Вона входить у когорту найперспективніших багатоборок світу.

У волонтерський штаб «БроДобро» Аліна Шух прийшла в перші дні війни. «24 лютого я щохвилини читала новини, готувалася до нападу росії. На другий день зрозуміла, що це погана стратегія і прийшла сюди (майбутній штаб – авт.), – розповідає Аліна. – Фактично відразу до роботи в штабі долучилася вся моя родина – тато, мама, брат, сестра Уляна. Було велике бажання допомагати, щоб якнайшвидше наблизити перемогу», - розповідає вона в інтерв’ю порталу «Трибуна Бровари».

Якщо коротко, то назву «БроДобро» можна розшифрувати як «осередок броварського добра для військових». Тут броварчанки організували і запустили потужну машину, що працює 24/7, для того, щоб першочергово бійці місцевої тероборони та добровольці не мали ні в чому потреби.

Аліна стала тим стержнем, навколо якого об’єдналися інші волонтери, адже з першого дня взяла на себе організаційні обов’язки – приймала всі замовлення і те, що приносили люди, координувала фасування необхідного та його розподіл серед військових. І робила це так само професійно, як у спорті – зібрано, відповідально, цілеспрямовано.

Під час роботи в штабі дівчина відкрила в собі важливість делегування, а ще – людей, які готові об’єднуватися і самовіддано та безкорисливо працювати задля спільної мети – перемоги.

yzobrazhenye_viber_2022-03-19_18-31-02-530-min.jpg

Ще тоді, після 20-денного марафону у волонтерському штабі, Аліна поїхала на спортивні збори у Францію. «Я, як спортсменка, можу принести для своєї країни ще більшу користь, тому маю відновити тренування, адже тут зробити це дуже складно. У штабі всі процеси побудовано і вони працюють, як годинник. Займатися пошуком допомоги і проводити перемовини я зможу і віддалено. У мене є мета – вигравати змагання, прославляти Україну та доносити людям усього світу правду про те, що відбувається в моїй країні».