Спорт і коронавірус: Як виживають провідні Федерації в умовах карантину

У своєму найсвіжішому інтерв’ю глава організаційного комітету Олімпіади-2020 у Токіо Йошіро Морі не виключає, що Олімпійські Ігри не вдасться провести навіть наступного 2021 року. Тенденцій до спаду темпів пандемії коронавірусу немає, отже, спортивне життя залишається паралізованим. Термінів виходу з цього стану наразі теж ніхто спрогнозувати не береться. При цьому пан Морі зазначив, що якщо і в 2021 році Олімпіада не відбудеться, її прийдеться скасувати взагалі. «Раніше Ігри скасовували тільки через війну, але цього разу ми боремося з невидимим ворогом», - відзначив функціонер.

Японія приречена на багатомільярдні збитки, навіть якщо Олімпіада відбудеться через рік. Окремо взятим видам спорту та федераціям, трохи простіше. Але чим довше криза затягується, тим скрутнішим стає становище. Це зрозуміло вже навіть із поточного стану речей. При цьому страждають найперше ті організації й види спорту, які досі вважалися успішними. Зрештою, не дивно, адже на них виділялося більше коштів і відчувалася увага спонсорів.
З 18 мільйонів вже витрачено 17,2

Дуже важкою називає нинішню ситуацію президент Федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул. «Ми – неприбуткова громадська організація, - розповідає він «Главкому». – Передчасні висновки про вплив кризи робити ще рано, але є тенденції. Вже зрозуміло, що цьогоріч ми не отримаємо щорічної допомоги розміром $25 тис., яку надає Міжнародна федерація легкої атлетики. Крім того, відчувають проблеми усі наші партнери. Вони вже повідомили, що відтерміновують зобов’язання перед нами. Звісно, переговори з потенційними спонсорами теж наразі призупинилися».

За словами Гоцула, після перегляду державного бюджету фінансування легкої атлетики скоротилося на 78% – з 82 млн грн до трохи більше, ніж 18 млн. «При цьому 14,7 млн ми витратили на початку року, заклавши ці кошти на початковий етап підготовки до Олімпіади, - каже очільник Федерації. – Тоді ми не знали, що буде криза і умови зміняться. Ще 2,5 млн мусимо витратити найближчим часом, щоб повернути з-за кордону тих атлетів, які ще знаходяться на зборах».

20_main_02.jpg.png

Наразі Федерація легкої атлетики шукає варіанти, як втриматися на плаву до кінця 2020 року. Ігор Гоцул каже, що у зв’язку з нинішніми обставинами Федерація змушена піти на непопулярні кроки: збільшити розмір членських внесків і запровадити для учасників чемпіонатів України вступні внески. «Іншого виходу немає, - каже функціонер. – Провести внутрішні змагання у всіх вікових категоріях життєво необхідно бодай з огляду на те, щоб спортовці не втрачали мотивації і змогли відібратися на міжнародні старти. Коли б вони не відбулися. Звісно, ми будемо апелювати до профільного Міністерства, щоб після завершення коронавірусної кризи кошти нам повернули, як це обіцяв зробити міністр Вадим Гутцайт. Наразі ж мусимо виживати самі. 28 квітня ми проводили з допомогою сучасних засобів зв’язку нараду з керівниками територіальних осередків і зійшлися на думці, що основний тягар витрат на проведення змагань візьмуть на себе ті області, які їх прийматимуть».

Федерація легкої атлетики вже відмовилася від фінансування підготовки юнацької і юніорської збірних і сконцентрувалася тільки на підтримці олімпійської команди.

Відкладені мрії

Федерація волейболу України натомість була змушена завершити чемпіонати України серед чоловіків і жінок у Суперлізі, найвищому дивізіоні достроково, без визначення переможців і призерів. У принципі, українська волейбольна спільнота в цьому не унікальна, адже схожим шляхом пішли більшість європейських федерацій.

Натомість першості у вищій, першій і другій лігах дограватимуться з двох причин – через вирішення питань підвищення чи пониження в класі і відсутність контрактів між гравцями і клубами. Простіше кажучи, в період вимушеного простою спортовці грошей не отримують.

«Мене тішить, що досі не оголосив про відмову від участі в наступному чемпіонаті України жоден із клубів Суперліги, - каже «Главкому» очільник Федерації Михайло Мельник. – Хоча, звісно, непросто всім. Нещодавно з’явилася інформація, що криза вже поглинула і призвела до ліквідації чотирьох клубів німецької волейбольної Бундесліги. Хочу вірити, що нас така доля омине, хоча проблем з фінансуванням не вдасться уникнути нікому».

Пана Мельника наразі більше турбує не стан клубного волейболу, як ситуація зі збірними. «Дуже великим потенціалом володіє наша чоловіча національна команда, - говорить керівник Федерації. – Торік ми вперше в історії дійшли до чвертьфіналу чемпіонату Європи і не перемогли там майбутніх чемпіонів сербів тільки дивом, через відсутність досвіду. Цьогоріч сподівалися розвинути успіх і поборотися за перемогу в Євролізі. Це дало б змогу в майбутньому претендувати на участь у Лізі націй. Але Євроліга як серед чоловіків, так і серед жінок у зв’язку з пандемією скасовані й, відповідно, маємо проблему – чоловіча волейбольна збірна відчуватиме дефіцит ігрової практики. Річ у тім, що у відборі на Євро-2021 команда участі не бере. Туди вона пробилася завдяки виходу в 1/4-ту на торішньому чемпіонаті напряму. Тому будемо шукати варіанти, щоб після виходу з карантину організувати збори і, можливо, провести на нашій території міжнародний турнір».

96409376_223615175760337_295997983420317696_n_01.jpg

Михайло Мельник (в центрі) шкодує, що чоловіча збірна через пандемію може залишитися без спарингів
У нинішніх умовах волейболісти збираються виживати найперше завдяки підтримці спонсорів.

«Було б непогано, якби Верховна Рада нарешті прийняла закон про меценатство, бо інакше ця підтримка надалі залишатиметься невідкритою і ґрунтуватиметься найперше на особистих зв’язках, - пояснює Мельник. – За час своєї діяльності на посаді я залучив близько 5 млн грн спонсорських грошей, хоча до мене в Федерації крім державних грошей, від приватних структур не надходило ні копійки. Та й державне фінансування збільшилося. У 2016 році, коли я прийшов на посаду, з бюджету на потреби волейболістів виділялося 2,8 млн грн. Зараз – 17 млн, хоча просили 23. Зрозуміло, що у зв’язку з кризою цих коштів доведеться зачекати. Але дуже сподіваюся, що фінансування з часом матиме обіцяні об’єми».
Хто на що розраховує

Президент Асоціації спортивної боротьби України Олег Кравченко натомість повідомляє, що попри всі труднощі йому вдається уникнути скорочень у самій організації і при цьому виконувати всі матеріальні зобов’язання як перед працівниками, так і перед членами національних збірних з вільної, греко-римської і жіночої боротьби.

«При цьому партнери Асоціації тимчасово змушені від підтримки боротьби відійти, - визнає Кравченко. – Ми співпрацювали з двома сільськогосподарськими компаніями, а також мережею автозаправок, яка, за моєю інформацією, в умовах кризи зменшила об’єми продажів на 35%. Також мали партнерські стосунки з виробниками екіпірування – Asics та Adidas. Їм теж непросто, бо весняної колекції, по суті, не було, а осіння вже частково пошита, але не відомо, як вона продаватиметься».

В умовах карантину борці тренуються невеликими групами, по три-п’ять осіб. Правда, певності в тому, коли доведеться виходити на килим, немає.

«Маємо розуміння, що міжнародні змагання відновляться не раніше листопада, - розповідає Олег Кравченко. – При цьому кадетський та юніорський чемпіонати світу та Європи цьогоріч не відбудуться точно. Об’єктивно ми налаштовуємося тільки на внутрішні змагання. Розуміємо, що цього недостатньо, але іншого виходу немає».

Очільник Асоціації спортивної боротьби вбачає в нинішній ситуації позитив з огляду на те, що перенесення Олімпіади може посприяти появі в українській боротьбі нових зірок. Перспективних борців у нас багато, але до найближчого літа розкритися чимало талантів не встигали.

«Команда у нас досвідчена, більшості хлопців 27-28 років, тому не виключаю, що їм складе конкуренцію хтось із молодих борців, - говорить Кравченко. – Хоча, звісно, головні олімпійські надії наразі пов’язуємо з Жаном Беленюком. Попри зайнятість у парламенті, боротьба для нього буде на першому місці до тих пір, поки він не виступить на другій у кар’єрі Олімпіаді. Жанові наступного року буде всього 30, для нашого виду спорту це нормальний змагальний вік».

1435474216_11651238_1599683110317731_2142603513_n.jpg.png

Натомість легкоатлети сподіваються повернутися на доріжки й сектори трохи раніше. За словами Ігоря Гоцула, чемпіонат Європи, який мав відбутися у серпні у Франції, скасований не лише через пандемію, а й з огляду на економічні чинники. А отже, є сподівання, що змагання відновляться вже через півтора-два місяці.

«За попередньою інформацією, перші невеликі комерційні легкоатлетичні старти можуть відбутися уже в червні, зокрема й неподалік від нас, у Чехії, - розповідає очільник Федерації легкої атлетики. – Це важливо, адже спортсмени лукавлять, коли кажуть, що зарплата від держави – то їхній єдиний заробіток. Насправді то лише невеличка частина доходів. Більшість коштів вони заробляють самостійно, завдяки участі в комерційних змаганнях. Крім того, показані результати впливають на їхню підтримку в тих областях, які вони представляють. Також дуже сподіваємося, що цьогоріч буде проведено бодай кілька етапів «Діамантової ліги».

Жіноча волейбольна збірна може провести матчі кваліфікаційної кампанії Євро-2021 уже в серпні. Але тільки в тому разі, якщо з коронавірусної кризи вийдуть усі чотири країни-учасниці відбірної групи одночасно. Інакше Європейська конфедерація волейболу має резервний варіант – початок січня 2021 року.

Іван Вербицький, «Главком»

Читайте найцікавіші новини спорту в Facebook: facebook.com/SPORTKODA/

Підписуйтесь на наш канал на Youtube

Слідкуйте за нами в Twitter: twitter.com/UpravlinnaSport

Вподобуйте нас в Instagram: https://www.instagram.com/sport_koda_/

Відстежуйте наш канал в Telegram: t.me/Sport_KODA